Чи потрібний Україні
мирний атом?
мирний атом?
Проектна робота учнів 9-А класу
Максима Петренка, Тараса Іваненка та Марійки Сидоренко
Завдання нашої роботи - зробити прогноз розвитку ядерної енергетики (ЯЕ) України на недалеке майбутнє.
Це питання зацікавило нас тим, що одразу дати на нього однозначну відповідь ми не змогли. А це означало, що нам варто покопатись глибше у надрах Інтернету" і спробувати все-таки дати на нього відповідь. Адже енергетичні питання сьогодні турбують не лише уряд нашої України, а й кожну українську сім'ю. Ми вирішили на час нашої роботи стати експертами в цих питаннях і поділитися отриманими знаннями зі всіма бажаючими. То ж до праці!!!
В результаті "мозкового штурму" ми виділили основні чинники, від яких, на нашу думку, може залежати майбутнє ЯЕ:
- потреба України в енергії
- вартість енергії, виробленої на АЕС
- екологічні проблеми, пов’язані з АЕС
- світові тенденції розвитку ЯЕ
- можливість заміни ЯЕ альтернативними видами енергії
Далі ми вирішили розділити роботу порівно між членами нашої групи. Для цього ми сформулювали більш детальніші питання, відповівши на які, ми отримаємо відповідь на головне питання нашої роботи. Вийшли ось такі запитання:
- чим приваблива ядерна енергетика?
- які ресурси потрібні Україні для розвитку ЯЕ?
- скільки коштуватиме для України розвиток ЯЕ?
- який негативний вплив на оточуюче середовище створює розвиток ЯЕ?
- чи є альтернативні джерела енергії для України?
- які прогнози розвитку ЯЕ у світі на найближче майбутнє?
- чи включений розвиток ЯЕ у державні плани України?
- як ставиться населення України до ядерної енергетики?
Кожен з нас спробував дати відповіді на свої запитання, ґрунтуючись на знайденій в мережі Інтернет інформації.
1. Чим приваблива ЯЕ?
Відповідає "експерт" Максим Петренко
(використано інформацію з сайтів http://nvk12.rv.ua)
а) Оскільки ЯЕ ґрунтується не на спалюванні палива (як теплова енергетика), то відповідно немає викидів в атмосферу парникових газів. На мою думку, це один з визначальних факторів, що впливає на таку поширеність ЯЕ у світі.
б) На відміну від гідроелектростанцій, немає необхідності вести величезні обсяги будівництва, зводити греблі і ховати родючі землі на дні водосховищ. Це робить АЕС значно дешевшими і економічно вигіднішими.
В) Маса ядерного палива досить мала, тому немає потреби у масштабних перевезеннях палива (наприклад, вугілля), що теж робить ЯЕ економічно привабливою.
Г) Енергетичний еквівалент ядерного палива в мільйони разів більший, ніж у органічного палива. Це означає, що можна менше споживати невідновлюваного органічного палива (нафти, газу, вугілля), використовуючи їх для інших потреб.
Д) Відходи ЯЕ вкрай небезпечні, однак теж невеликі за масою і не потребують значних площ для звалищ. Крім того, у світі навчились будувати спеціальні сховища для ядерних відходів, причому захороненням ядерних відходів досить часто займається виробник ядерного палива (а це означає, що такі відходи не залишаються в Україні).
2. Які ресурси потрібні Україні для розвитку ЯЕ?
Відповідає "експерт" Максим Петренко
(використано інформацію з сайтів http://www.niss.gov.ua; зображення з сайту http://uk.wikipedia.org)
Україна має обмежені власні запаси нафти та природного газу. За оцінками експертів, при збереженні нинішніх потреб національної економіки у паливно-енергетичних ресурсах наявних власних ресурсів нафти вистачить не більше, чим на три десятиліття, наявних власних запасів газу (навіть з урахуванням сланцевого газу та метану вугільних пластів) – не більше, чим на сто років. Наявних власних ресурсів вугілля вистачить майже на півтори тисячі років. однак використання вугілля у тепловій енергетиці у найближчий перспективі може бути обмежене через зростання платежів за викиди та необхідність дотримання міжнародних зобов’язань за Кіотським протоколом.
А от для успішного розвитку ядерної енергетики в Україні є всі необхідні умови. За оцінками експертів, при використанні реакторів тільки на теплових нейтронах наявних власних ресурсів урану вистачить на понад сто років, а у разі переходу на використання ядерних реакторів на швидких нейтронах, ресурсів власного урану може вистачити на декілька тисяч років. Якщо ж врахувати наявність значних запасів торію (якого на Україні майже стільки, скільки урану), то при переході на уран-торієвий ядерно-паливний цикл власних запасів Україні вистачить на ще більший термін.
Зараз в Україні працює єдине в Україні та найбільше в Європі підприємство з видобутку та переробки уранової руди - "Східний ГЗК" (м. жовті Води Дніпропетровської області).
3. Скільки коштуватиме для України розвиток ЯЕ?
Відповідає "експерт" Тарас Іваненко
(використано інформацію з сайтів http://tsn.ua, http://ua.comments.ua, http://www.nfuel.gov.ua, www.day.kiev.ua)
Зараз Україна не виробляє власне ядерне паливо, а закуповує його у Росії. Однак останнім часом через напруженість у російсько-українських відносинах уряд України переглядає такий стан речей і робить спробу диверсифікувати закупівлю ядерного палива, зокрема до середини квітня 2014 року планується підписати контракт з американським атомним гігантом Westinghouse на постачання палива для трьох енергоблоків українських атомних станцій.
Щодо ціни на ядерне паливо, то на початок 2005 р. вона дорівнювала $21,20 за фунт (0,45 кг) урану-3O8, а на 31 грудня 2005 року – вже $36,50. У 2012 році оплата поставок російського ядерного палива склала 466,2 млн.доларів. У зв'язку з оголошеними у багатьох країнах масштабними програмами введення нових потужностей експерти прогнозують подальше зростання цін на уран. У 2011 році ціна на ядерне паливо для України куплялось по ціні 195 доларів за кілограм, при цьому контракти укладаються на термін не більше трьох-шести місяців і передбачають поставки урану в обмеженому обсязі — не більше 40—80 тонн. Щорічні потреби України в ядерному паливі оцінюються близько 330 млн.доларів.
у 2011 році Державним концерном "Ядерне паливо" разом з російським ВАТ «ТВЕЛ» утворене російсько-українське підприємство «Завод з виробництва ядерного палива», метою якого є забезпечення 100% потреб України у ядерному паливі. Перша черга заводу (2013 – 2015 рр.) мала забезпечити спорядження паливних елементів (ТВЕЛ), збірку ТВЗ, виготовлення нержавіючих та цирконієвих комплектуючих. Друга черга заводу (2016 – 2020 р.р.) мала забезпечити виготовлення порошку діоксиду урану та паливних таблеток для ТВЕЛ. Загальний статутний капітал з боку обох акціонерів планувався у розмірі 961,5 млн.гривень. Однак зараз у зв’язку з недофінансуванням роботи дещо призупинилися.
Крім того, наприкінці 2011 р. розпорядженням Кабміну було затверджено Комплексну програму підвищення рівня безпеки АЕС України до 2017 р. Її вартість оцінювалася в 12,5 млрд грн. З урахуванням додаткових заходів з виконання вимог ДІЯР для реалізації комплексної програми потрібно вже 16,5 млрд грн.
Як бачимо, ЯЕ - це "недешеве задоволення"
4. Який негативний вплив на оточуюче середовище створює розвиток ЯЕ?
Відповідає "експерт" Максим Петренко
(використано інформацію з сайту http://nvk12.rv.ua; зображення з сайту http://mir24.net)
У екологів досить багато застережень щодо використання атомної енергії. Звичайно, вона не забруднює навколишнє середовище і є порівняно дешевою, однак основною невирішеною залишається проблема захоронення відходів. Слід пам’ятати, що радіоактивні відходи "довгоживучі", і період їх піврозпаду може становити сотні і тисячі років. Томі такі відходи потрібно надійно "герметизувати" з допомогою спеціальних сучасних методів (наприклад, засклення) і ховати у міцних гірських породах.
Крім того, завжди існує небезпека ядерних аварій. Чорнобильська трагедія є вічним меморіалом пам’яті та пересторог. Як показують недавні події в Японії (на японській АЕС у Фукусімі), енергоблоки АЕС потенційно небезпечні з точки зору сейсмонебезпеки.
На фото: аварія на АЕС Фукусіма
Однак, враховуючи всі ці фактори, ЯЕ однаково залишається одним з найчистіших способів добування енергії.
5. Чи є альтернативні джерела енергії для України?
Відповідає "експерт" Марійка Сидоренко
(використано інформацію з сайтів http://www.br.com.ua, http://www.ukrdgri.gov.ua)
В Україні в останні роки спостерігається інтенсивне впровадження альтернативних відновлюваних джерел енергії, зокрема джерел сонячної, вітрової, геотермальної енергії, гідроенергії малих річок, біомаси і низько потенціальної енергії довкілля.
Річний енергетичний потенціал сонячної енергії в Україні еквівалентний 6 млн. тон умовного палива. Проте невисокий потенціал використання сонячної енергії викликаний недостатніми науковими дослідженнями та недосконалістю пристроїв для цих цілей.
Україна також має високий потенціал для розвитку вітроенергетики. Найбільш перспективними для її впровадження є південні та південно-східні регіони країни, де за даними фахівців НАН України середня швидкість вітру перевищує 5 м/с. Потенціал вітроенергетики в Україні в майбутньому може досягати 10 – 15 ГВт, однак сьогодні цей потенціал не використовується в повній мірі.
Природний потенціал розвитку малих ГЕС в Україні також достатньо не реалізовується, хоча він може скласти до 4 ГВт.
Україна має значний потенціал розвитку біоенергетики. Прогнозована потужність у сегменті біоенергетики може становити в майбутньому 10–15 ГВт тепла і 1 – 1,5 ГВт електроенергії.
Дуже важливим є створення і розвиток в Україні власних новітніх технологій пошуку, розвідки і видобутку запасів нетрадиційних вуглеводнів, оскільки їх обсяги в державі прогнозуються як достатньо великі. В майбутньому України важливу роль можуть відіграти газові гідрати, потенційний запас яких оцінюється більш ніж 7 трлн. тон умовного палива, а також вільний та адсорбований метан з вугільних родовищ, який вилучається із вугільних пластів. Проте для цього необхідне проведення теоретичних і прикладних досліджень.
Як бачимо, альтернативні джерела енергії в Україні існують, однак для їх розробки потрібні значні капіталовкладення і державна підтримка.
6. Які прогнози розвитку ЯЕ у світі на найближче майбутнє?
Відповідає "експерт" Марійка Сидоренко
(використано інформацію з сайтів http://uatom.org, http://soskin.info)
Перший проект прогнозування розвитку світового паливно-енергетичного комплексу було виконано в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (Відень) у 1973–1979 рр. Загальним висновком цього проекту стало розуміння того, що в перспективі людство має перейти до відновних енергетичних ресурсів (сонячна, ядерна, термоядерна енергія) та чистих енергетичних технологій. Однак впродовж 50 років (до 2030 року) прогнозувалась незмінність домінування органічного палива.
Нинішні прогнозні дослідження свідчать також, що в найближчі десятиліття у світовій енергетиці не буде одного переважаючого енергоресурсу. Очікується, що в певних пропорціях використовуватимуться всі основні енергетичні ресурси – вугілля, нафта, газ, уран, відновні джерела енергії (ВДЕ). У першій половині XXI ст. спостерігатиметься значне зростання світового споживання енергії, відтак спостерігатиметься подорожчання енергії; використання нафти, газу й вугілля буде продовжуватися протягом всього XXI ст.; оптимальне поєднання розвитку ядерної енергетики з відновними джерелами енергії зможе вирішити енергетичні проблеми людства.
За даними останнього звіту Світової ядерної асоціації (СЯА), вартість виробництва електроенергії на існуючих АЕС є найнижчою в більшості країн. Різке коливання цін на вуглеводні та стабільність економічних показників АЕС наступного покоління свідчить, що конкурентоспроможність атомної галузі значно зросте. Тому фірми – виробники електроенергії, які мають АЕС, виграють на обсягах виробленої електроенергії на загальному енергетичному ринку.
Після аварії на Фукусімі низка держав заявили про перегляд своїх планів щодо будівництва АЕС, наприклад Венесуела та Таїланд. Парламент Італії прийняв закон про відмову від розвитку ядерної енергетики в країні. Рішення про призупинення експлуатації 7 ядерних блоків, які були побудовані до 1980 року, прийняв уряд Німеччини. Швейцарія також прийняла рішення призупинити реалізацію нових проектів будівництва ядерних енергоблоків. Водночас Франція, Чехія, Польща, Словаччина заявили, що не збираються переглядати свої програми розвитку ядерної енергетики. Їх позицію поділяє Росія, Білорусь, Україна, Індія та Китай.
7. Чи включений розвиток ЯЕ у державні плани України?
Відповідає "експерт" Максим Петренко
(використано інформацію з сайтів http://www.niss.gov.ua, http://mpe.kmu.gov.ua)
Атомна енергетика України бере свій початок з 1977 року, коли було введено в експлуатацію перший енергоблок Чорнобильської АЕС. Після закриття Чорнобильської АЕС в Україні залишились в експлуатації 4 атомні електростанції: Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська, на яких працює 15 ядерних енергетичних установок із загальною встановленою потужністю 13835 МВт.
Протягом тривалого періоду атомна енергетика забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (до 50%).
Нарощування виробництва електроенергії в Україні продовжувалося до 1990 року, коли було досягнуто максимуму – 298,5 млрд. кВт-год. З 1991 року і до тепер спостерігається постійне скорочення виробництва електроенергії в Україні. Україна виробляє на атомних станціях половину споживаної енергії.
Згідно Енергетичної стратегії України на період з 2006 до 2030 року, передбачалось ввести в експлуатацію до кінця 2016 року 2 ГВт нових потужностей на майданчику Хмельницької АЕС, ввести в експлуатацію в 2019-2021 рр. на нових майданчиках 6 ГВт потужностей АЕС; ввести в експлуатацію у період 2024-2030 рр. заміщуючі та додаткові енергоблоки загальною потужністю 12,5 ГВт; в період 2027-2030 рр. необхідно розпочати будівництво 6,5 ГВт нових потужностей АЕС для введення їх в експлуатацію за межами 2030 року.
Аварія на АЕС у Фукусімі, світова економічна криза, а також важке економічне становище України внесли свої корективи у цю стратегію, однак у найближчі 10 років, як стверджують фахівці, цілковито відмовитися від ядерної енергії неможливо. "Україна не відмовиться від планів розвивати свою атомну енергетику, однак має намір переглянути вимоги з безпеки енергоблоків, враховуючи уроки аварії на японській АЕС,"- сказав глава української атомної енергокомпанії Енергоатом Юрій Недашковський.
8. Як ставиться населення України до ядерної енергетики?
Відповідає "експерт" Марійка Сидоренко
(використано інформацію з сайту http://www.liga.net)
Портал ЛІГА.net у 2013 році провів опитування своїх читачів, чи має Україна перестати будувати атомні реактори і в перспективі закрити всі АЕС. Участь в ньому взяло 1519 респондентів - відвідувачів порталу. Відповіді відвідувачів порталу такі:
- 46,7% респондентів вважають, що не повинна;
- 41,5% учасників опитування переконані, що повинна;
- 10,6% респондентів не змогли відповісти, а 1,1% учасників опитування обрали варіант відповіді "мені байдуже".
Я провела власне опитування серед старшокласників нашої школи (54 учні) за тими ж запитаннями, і отримала такі результати:
- 28 учнів (51,8%) вважають, що не повинна;
- 16 учнів (29,6%) вважають, що повинна;
- 10 учнів (18,5%) не визначились з відповіддю.
Як бачимо, кількість людей, що хотіли б закриття АЕС в Україні, переважає кількість людей, які підтримують розвиток ядерної енергетики. На мою думку, основною причиною цього є страх перед загрозою ядерної катастрофи і відсутність знань про реальний стан речей в енергетиці як світу, так і України.
Наші висновки
На найближчі 10-20 років ми прогнозуємо якщо не розвиток ядерної енергетики України, то принаймі не її занепад.
Як показали наші дослідження, атомна енергетика залишається одним з перспективних видів енергетики у світі, незважаючи на ті загрози, які вона з собою несе.
Атомна енергетика забезпечує половину енергетичних потреб України.
Альтернативні види енергії поки-що не є конкурентами ядерній енергетиці, хоча в майбутньому при значних капіталовкладеннях вони будуть більш бажаними видами отримання енергії (так стверджують соціологічні опитування).
Якщо Ви не згодні з нашими висновками чи бажаєте висловити свою думку з цього приводу - відпишіться у блозі, нам буде надзвичайно приємно побесідувати з розумним співбесідником!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар